Наша історія

Все почалося влітку 2019 року з простого бажання звільнити оселю від зайвого. Діти швидко ростуть, одяг стає замалим і збирається ціла купа якісних, але вже непотрібних речей. Хотілось передати їх у добрі руки. Та виявилось, що це не така проста задача.

Перші кроки та розчарування

Бажаючих забрати речі безкоштовно у соцмережах знайшлося достатньо — безліч запитань, переписок, фото, замірів… проте реально ніхто не приїхав. Також були спроби передати у дитячі будинки Київської області, але там взагалі не приймали вживаний одяг. «Краще грошима», — популярна відповідь.

Здаватись та викидати брендові кофтинки та джинси зовсім не хотілось, тому вирішили шукати за межами Києва. З 262 дитячих будинків України лише 28 дали позитивну відповідь, у 18 з них відправились коробочки з одягом та іграшками.

Це була маленька перемога. Ми зрозуміли, що треба думати в бік регіонів, але все ще концентрувались на дитячих будинках.

Як ми стали допомагати селам

Потроху зібралась команда однодумців та виникла назва «Кенгуруш» (головна асоціація — мама з дитинчам, фокус був саме на дитячих речах).

Якийсь час ми працювали, потроху пробиваючи «захисні кордони» державних установ. Аж доки нам не почали надходити запити від простих родин з сіл. Це було дивно, адже до цього ми не тільки шукали адресатів, але інколи ще й вмовляли прийняти одяг.

Так на початку 2020 року ми вперше відправили велику машину з речами у село. За простої умови: 10-20 сімей організують точку розподілу, де кожен зможе взяти собі необхідне.

Все пройшло чудово!

Кенгуруш сьогодні

Відтоді ми працюємо завдяки сарафанному радіо і прагнемо, щоб про нас дізнались якомога більше людей.

Тепер «Кенгуруш» — це повноцінне соціальне підприємництво, тобто соціально-корисна справа, яка живе за свій власний рахунок та офіційно сплачує податки.

Долучайтесь і ви!